Шевченківський район м. Львова. ДНЗ № 31

 






Сторінка логопеда

Вітюк Мирослава Іванівна - вчитель - дефектолог
Освіта вища дефектологічна
Спеціаліст вищої категорії

 

 

 

 

Крижанівська Надія Іванівна - вчитель -логопед
Освіта вища дефектологічна 
Категорія- спеціаліст.


 

Відомості для батьків


Що необхідно знати про логопедичні групи при дошкільних закладах.
1. Логопедичні групи при ДНЗ створюються органами державного управління освітою.
2. В логопедичні групи зараховуються діти 4 – 5 річного віку, які мають різні відхилення мовленнєвого розвитку, виявлені логопедом, вихователем, або лікарем дитячої поліклініки.
3. Обстеження дітей для зарахування їх в логопедичні групи проводиться такими спеціалістами: педіатром, отоларингологом, неврологом, психіатром, офтальмологом, хірургом (в разі потреби), логопедом, психологом.
4. Медичні висновки подаються на розгляд обласної психолого-медико-педагогічної комісії  для вивчення даних, яка направляє в логопедичні групи відповідно до діагнозу.

Висновок ПМПК – це той основний документ, на підставі якого дитина направляється в навчальний заклад системи освіти чи заклад соціального захисту.
В ДНЗ формуються групи:

 - із загальним недорозвиненням мовлення з 4 років;

 - із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення з 5 років.
Коли слід звертатись до логопеда:

1) якщо у дитини не з’явилось мовлення до 2 років, або словник налічує не більше 10 слів;

2) коли дитина в 4 роки не вимовляє, або неправильно вимовляє звуки;

3) коли дитина повторює перші звуки, склади багато разів (заїкається) ;

4) якщо дитина не запам’ятовує віршики, не може переказати казку, порушує структуру слів.
Отже, шановні батьки, від вас залежить майбутнє ваших дітей. Якщо у дитини є проблеми з мовленням, то краще буде, якщо вони одержать комплексну допомогу фахівців, які допоможуть якісно поліпшити або виправити складові мовленнєві порушення.

Але ви маєте знати: розумовий розвиток невіддільний від мовленнєвого, тому розвивайте в своїй дитині всі психічні процеси: мовлення, увагу, пам'ять, сприйняття. Говоріть з дитиною правильно, чітко, виразно, інтонаційно. Розказуйте і показуйте дитині про навколишній світ (вона запам’ятає). Найкращий мовленнєвий матеріал – це потішки, віршики, пісеньки, скоромовки. Розглядання малюнків в книжках – прекрасний посібник для мовлення. Але не перевантажуйте дитину інформацією, не прискорюйте її розвиток.
Як правило, мовлення зв’язане з дрібною моторикою. Що краще розвинені пальчики, то краще розвинене мовлення. Тому, розвивайте м’язи рук дитини, нехай спочатку це буде масаж пальчиків («Сорока, ворона дітям кашку варила»), потім ігри з дрібними предметами: шнурування, застібування ґудзиків, ігри з мозаїкою, ліплення та ін.

Якщо ви помітили, що ваша дитина ліворука – то це не відхилення, а індивідуальна особливість дитини і переучувати її не можна. Це може спричинити невроз і заїкуватість.
Успіхів вам і здоров’я вашим дітям.

 

Кожна дитина поступово опановує фонетичну систему рідної мови і на цьому шляху робить багато помилок: плутає, замінює, спотворює або пропускає звуки. Частіше за все у дітей страждають свистячі звуки ( с, з, ц ), шиплячі ( ш, ж, ч ) та сонорні ( л, р ). Це природно до досягнення дітьми  4-5 років, коли закінчується формування правильної звуковимови. Та часто буває так, що з різних причин дошкільник і в 5-6 років самостійно не може засвоїти вимову певних звуків. Як показує практика, такій дитині обов"язково потрібна допомога фахівця, бо самокорекція порушеної звуковимови може проходити довго і важко, а може взагалі не дати позитивного результату.

      Заняття в традиційному розумінні рекомендується проводити з дитиною 3 рази на тиждень. Як правило, їх проводить вчитель-логопед. Закріплення матеріалу, тобто домашні заняття з допомогою батьків -- двічі на день по 10-15 хвилин. Це може бути артикуляційна гімнастика, повторення відпрацьованого мовленнєвого матеріалу ( слів, речень, віршованих текстів, приказок ), переказ тексту, робота за картинками тощо. У роботі з дитиною важливо враховувати індивідуальні особливості. Правильно починати з легких завдань, поступово переходячи до більш складних. Успіх у виконанні простих вправ сформує в дитини впевненість у своїх силах, підвищить мотивацію, сприятиме формуванню в дитини позитивного ставлення до занять. Логопедична робота -- це підйом по сходинках. Кожне заняття -- нова сходинка, на яку можна піднятись лише тоді, коли впевнено стоїш на попередній.

      У роботі з корекції звуковимови можна виділити декілька етапів. Спочатку дитина вчиться правильно вимовляти ті чи інші звуки ізольовано, потім у складі та слові. Слова слід добирати такі, у яких дитина всі звуки, крім того, що виховується, промовляє правильно. Надалі відпрацьовується мовленнєвий матеріал у словосполученнях та реченнях, потім -- у віршованих та прозаїчних текстах.

      Складання текстів разом з дорослим розвиває уяву, фантазію, мовлення, допомагає дитині зняти з себе обмеження, дає можливість актуалізувати свої знання, почуття.

 

 

Завдання логопеда в дошкільному навчальному закладі:

 

 

   1.Створення єдиного корекційно-навчального простору.

   2.Обладнання предметно-розвивального середовища, яке стимулює

     мовленнєвий і особистісний розвиток дитини.

   3.Пропаганда логопедичних знань серед батьків, педагогів та населення.

   4.Інтегрування зусиль педагогів, дітей та батьків з метою корекції

     мовленнєвих порушень.

 

      Завдання логопеда полягає не лише в подоланні мовленнєвих дефектів, але й у підготовці дитини-логопата до навчання в школі.

     Корекційна робота ставить за мету повністю або частково усунути дефект та підготувати дитину до успішного навчання в загальноосвітній школі.

     ФФНМ -- фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення;

     НЗНМ -- нерізко виражена загальна недорозвиненість мовлення;

     ЗНМ --  загальний недорозвиток мовлення.

     Логопед обстежує стан мовлення, а вихователь -- рівень сформованості знань, умінь і навичок дітей.

     Нормативна наповненість логопедичної групи з важкими вадами мовлення -- по 10 дітей,

з ФФНМ -- по 12 дітей.

 

     Корекційна робота з формування фонетичної сторони мовлення передбачає такі етапи:

1. Підготовчий

2. Постановка відсутніх звуків

3. Автоматизація поставлених звуків, введення їх в самостійне мовлення

4. Диференціації звуків

      Професор Р.Лєвіна в рамках психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень виділила групу дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення (ФФН). До цієї категорії належать діти з нормальним фізичним слухом і інтелектом, у яких порушені вимовна сторона мовлення і особливий - фонематичний слух.

      Фонематичний слух і фонематичне сприймання - це тонкий систематичний слух, що дозволяє розрізняти і впізнавати фонеми рідної мови. ФОНЕМАТИЧНИЙ СЛУХ є частиною фізіологічного слуху, спрямований на співвіднесення і зіставлення звуків, які дитина чує з їх еталонами. Поняття "фонематичний слух" слід відрізняти від поняття "фонематичне сприймання". ФОНЕМАТИЧНЕ СПРИЙМАННЯ - це здатність розрізняти фонеми і визначати звуковий склад слова. Саме фонематичне сприймання допомагає відповісти на запитання: Скільки складів у слові сом? Скільки в ньому звуків? Який приголосний звук стоїть у кінці слова?

      Правильний розвиток фонематичного слуху і фонематичного сприймання покладено в основу безпомилкового засвоєння письма і читання в процесі шкільного навчання.

 

Вікові особливості розвитку мовлення дошкільників

     Мовленнєву компетенцію потрібно формувати в дітей вже з раннього віку. Задля цього потрібно лише дібрати адекватні методи і прийоми розвитку мовлення і навчання дітей рідної мови. Зміст і прийоми роботи з дітьми значно залежать від їхніх вікових особливостей.

     Так, для розвитку мовлення дітей 3-го року життя важливо використовувати різні режимно-побутові процеси, під час яких дорослий, спілкуючись з малюком, має:

- вправляти їх в називанні предметів, їхніх якостей, дій - кулька котиться, паперовий пароплав;

- учити дитину супроводжувати свої дії мовленням - "Вдягаю сорочку", "Мию руки";

- формувати в дитини здатність звертатися до дорослих і однолітків із проханням чи пропозиціями - "Дай, будь ласка, ведмежа", "Давай гратися машинками".

     Мовленнєві завдання у роботі з дітьми 4-го року життя значно ускладнюються.Тому в процесі ігор, спостережень, бесід слід не лише збагачувати й активізувати словниковий запас дитини, а й учити правильно узгоджувати слова в реченні.Поряд з цим слід працювати над формуванням звукової культури мовлення, вправляти дитину у правильній звуковимові.

     На 5-му році життя основну увагу  необхідно приділяти  розвитку діалогічного й монологічного мовлення, формуванню навичок культури мовлення.

     Дітей 6-го року життя слід навчати граматично правильного, чіткого, виразного мовлення. Дорослі мають звертати особливу увагу на помилки в мовленні дитини під час повсякденного спілкування. Для вироблення правильного темпу мовлення, закріплення вміння керувати силою голосу вивчають з дітьми скоромовки, чистомовки, лічилки тощо.

     Варто всіляко заохочувати мовленнєві успіхи дитини, адже це надає їй упевненості в своїх силах, активізує комунікативну діяльність, а отже, створює сприятливі умови для успішної підготовки до шкільного навчання.

Вимоги до батьків:

1. Вчасно приходити обстеження і курс лікування у вузьких лікарів - спеціалістів ( по рекомендації логопеда або лікаря д/у).

2. допомагати дитині виконувати домашні завдання привчати її до акуратності, старанності при їх і виконання.

3. допомагати вводити в мовлення поставлені звуки, постійно закріплювати в повсякденному житті та виправляти неправильну вимову привчаючи дитину у любій життєвій ситуації вживати звуки правильно.

4. розвивати логічне мислення вчити спостерігати слухатти, міркувати чітко викладати свої думки.

5. поступово ускладнювати вимоги домовлення дитини, виховувати любов до рідної мови.

6. Разом з вихователем групи працювати над навичками: 

самобслуговування, розвивати загальні рухи, дрібну моторику, зміцнювання здоровядітей шляхом загартування.

7. Постійно намагатися батьким більше спілкуватися з дітьми, розповідати дитині казки, читати оповідання, та переказувати близько до тексту, передаючи настрій героїв, оцінити їх вчинки, відмітити позитивні риси характеру героїв.

8. Слідкувати щоб дитина граматично правильно побудувала речення. Виховувати любов і повагу до старших, до знань працелюблість старанність самостійність.

 

Рекомендації 

 

 З метою підготовки грамоти ( читання і письмо, запобіганню викинення труднощів адатпації їх у період навчання грамовти та попередженню дисграфіг та дислексії потрібно:

 

1. формувати  сприймання дитиною простору на основі сприймання схеми власного тіла.

- сформувати і розвивати вміння і навички, необхідні при вивченні, запамятовуванні розрізненні та написанні букв.

-  вміння сконцетровувати зір увагу сприймати цілісно і розрізняти деталі, якими відрізняють малюнки предмети.

- сприяти включенню адекватних словесних позначень в експресивних мовленнях.

-  розвивати вміння орієнтуватись в просторі ( в горі, внизу з ліва зправа попереду і так далі), розвивати просторове мислення .

2. сприяти володюнню часовими поняттями (швидко повільно скоріше пізніше):

 - розвивати логічне мислення.

-  вправляти у мінні кооридувати рухи, руки і ока, організовувати здоровий за рухами руки.

- розвивати дрібну моторику,  конструктивний праксис, графічні здібності та формоутворюючі руки.